Результати пошуку слова: Таран
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи
Ох, уже ці тарандули! … І все було б добре, якби не оті тарандули. … – То тарандули, – … – Ми – тарандули, – … – Подумаєш, тарандули! … – він тицьнув на залізяччя, Тарандула нерозуміюче знизала плечима. … презирливо прогугнявила тарандула. … Слухайте, як вас там, тарандули, чи що! … – запищали вражені тарандули.
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов
Така-то була Галочка Таранцівна, на славу не тільки Гончарівці, та й усьому Харкову краса. … Чутка об ній далеко йшла; а що пісень на неї поскладали, так усюди вони пройшли: усе то про Галочку Таранцівну, яка то вона хороша, яка розумна і звичайна. … Роль Олексія Таранця з успіхом виконував видатний російський актор M.
Семен Скляренко – Святослав
Пороки – тарани для розбивання стiн), величезнi луки й сохи для самострiлiв, там лежали мiшки з борошном, пшоном, стояли кадi з солоною веприною, медом, порожнi бочки, у якi перед морем мали набрати прiсної води. … Багато разiв велiв Iоанн брати мiсто копiєм, вже пiд стiни Преслави пiдтягли пороки й тарани.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Як попав сюди, мій сину?» Відповів: «Не йдіть у море – згинете, як я ось гину!» Розказав він: «Ми з Єгипту йшли великим караваном, Навантажили баркаса крамом, шовком злототканим, Та наскочили пірати, потрощили нас тараном,- Все пропало! … їхнє військо голосило, вило, скиглило весь час І таран свій повернуло, щоб улучити в баркас.
Улас Самчук – Волинь
Там знана Рухля продає гнилi оселедцi, смердячу тараню, коломазь та сiре мило. … отi западющi тарани, i для кого вiн таке витесав”. … Одного дня оголошують, що на Шинкiвцях будуть роздавати тараню. … Десь там залежалося багато таранi й її порiшили роздати народовi. … Здається, сто тисяч дядькiв прибуло за таранею, їх жiнки, їх дiти.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда
60 Бував і в Шльонському з волами, Не раз ходив за сіллю в Крим; Тарані торговав возами, Всі чумаки братались з ним. … 120 Турн, бачивши троян роботу, Як рать рутульськую трощать, Як б’ють їх, не жалія поту, Рутульці, мов в’юни, пищать; Велів вести зо всіх олійниць, Де тілько єсть, із воскобійниць, Як можна швидче тарани.