Результати пошуку слова: Тат

–  Покинули тата на хазяйстві. … –  Нехай лишень перше подумаємо та поміркуємо з татом, та вже потім, може, й зробимо діло, – … Межов був веселий, любив єднаться з людьми й боявсь нудьги, як татарви. … –  Ото шкода, що мій тато незнайомий з вами! … А тато раз якось і нагодивсь в кімнату саме тоді, як я шкрябав про свою любов.

Моя мама, як контраст до мого русявого татка, була чорна, майже циганка, мятежна і розкидана. … Татко нагадував мені похмурого козацького орла, а мама — якусь смугляву птицю, що їй не сидиться на місці і все вона хоче кудись полетіти. … Коли татка виключили з штейгерської школи, він написав дідові віршованого листа.

Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи: Як проводжала сина мати, Як бивсь татарин уночі. … дивітеся – Жита похилились, Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла – Вернітеся!» – … А од його, помолившись, Гайда в Україну!” Добридень же, тату, в хату!

–  Нічого, просто мама, тато й дядько сидять гуртом і розмовляють. … І знаєш, тату, там ніби хтось ходить. … –  Ні, тату.  … –  Мамо, тату! … Тату, тату, що ж ми робитимемо? … –  Хоч би ти йому втовкмачив, тату!  … Татові Ер Ерові краще знати. … А то тато засмутиться. … Розтлумач татові! … Бідолашний Татусь!

Навіть сучасні прізвища російської знаті вказують на те, що все їхнє найвище дворянство має або українське, або татарське, або німецьке походження. … – Тату, а можна я буду тут вчитися? … Побачила батька, знітилася на мить, а потім гордо випросталася: дивись, мовляв, тату, який у мене наречений.

Плаче жінка гіркими сльозами, плачуть діти в ногах: «Ой тату, тату!» Побіг Трохим за братами. … — Це ми, тату, ми! … — Все пропало, тату. … — Броня тонка, тату! … У нас, тату, генерал пропав. … — Мости, тату, зірвані. … — Тату, корову повели з двора! … — Тату!!! … — Тату, Павло в поліції! … — Тату!

–  Таточку! … –  Те, що чуєш, таточку. … –  Ні, таточку, я здорова і скажу тобі ще раз, і кле-нусь перед он тим ясним сонцем, що сей молодець мусить бути моїм! … А ми, таточку, спішімо додому! … –  Що за гарна країна, таточку! … –  Ні, таточку, сього не кажи! … –  Але ж, таточку, що за думки шибають по твоїй голові!

(c) Саша Шло Кава з молоком Коли я була маленькою, тато часто забирав мене з дитячого садочку. … Я сиділа поруч з татом. … Цікаво: аж дотепер смак тої радянської кави асоціюється в мене з татом. … Може, через тата? … Жоден з цих чоловіків, що, після татової смерті, пройшли через мамине ліжко та життя, не залишив по собі ніякого сліду.

Батька кликала татом, матір — мамою. … — Тату!.. … Отак сидіти спокійно і слухати, як тато дихає, дивиться, як поволі жує, як ворушиться його борода і моргають вуса. … Що їй до того, що тато втомлений? … Сильний тато, добрий тато. … Марія горда таким татом, бо такого тата немає на цілому світі.

Таточку, – … – Дарма, таточку, хай тільки мама запряже, а я сяду коневі у вухо і гукатиму, куди йому їхати. … Бачиш, таточку, ось я і приїхав возом! … Тату, віддай мене їм, я все одно вернуся до вас. … Тим часом Мізинчик, умостившись гарненько в сіні, вирішив поспати до ранку, а тоді вже вернутися додому, до тата й мами.