ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (від доби монументалізму до романтизму) Posted on by / 0 Comment Книга апелює до розуму, упокорює власну сваволю («Якщо голодний ворог твій – нагодуй його хлібом, якщо спраглий – напої його водою»). … Нам відомий твій талант; ти будеш стовпом і окрасою монастиря!» На це відповів: «Я не хочу 87 89 побільшати стовпотворіння.
УГАРОВ Григор – Невидимий риф Posted on by / 0 Comment – Мені здається, що твій директор страхополох! … – Але ж він твій хазяїн!
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment Правду, велику правду сказав мені твій батько. … почервоніла, що твій мак; і, не поклонившись, зараз стала біля печі та й колупа її пальцем.
Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment Моє дихання й очі снять тобою… Твій синій вітер і золоті вечірні верби, твої місячні ночі у дзвоні солов’їв і поцілунків, з довгими тінями яворів… Третя Рота… Співає телефон у полях, і по стовбовій дорозі летять ївто, а в них сидять люди, в шубах і синіх окулярах.
ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри Posted on by / 0 Comment Я – з тобою і з твоїм розумом, але якби навіть твій розум був не такий, я все одно був би з тобою». … Це я, Маноло, твій Маноло.
«Говерла» Олесь Бердник Posted on by / 0 Comment Пломінець твій матиме поживу В грізний час із стовбурів прадавніх, —
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment – Стривай-но, твій господар сеньйор Мартінеллі? … Жрець зробив дослівний переклад: “Про порятунок твій, Демере пречудовий, мені повідав мудрий Осокрон – наглядач у святилищі Кліто.
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями Posted on by / 0 Comment – Ось твій хазяїн, – … Плутон був молодець, що правда, то правда, відважний і вірний друг; але твій Плутон буде ще кращий!
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment Ну й що ж тобі пише твій, Філіпе, приятель? … Не уявляла, що твій зневажений Вейтон воскресне в такий спосіб, га?
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Ти ж знаєш, твій батько з моїм однаково спини гнули на старого Мацюка, тягали каміння. … – Так це ти… Про твій приїзд мене й попереджали, –
