Результати пошуку слова: Твій
Олесь Гончар – Берег Любові
У своїй віллі серед маслинових гаїв на публічний огляд поставив би, щоб потішати і твій, цезарю, зір! … Правду, мабуть, каже твій центуріон: — … Знає, де яка мідна беготка лежить, чи люверс, чи отой твій трудовий наперсток, що по-моряцькому зветься гардаман… … — Нікуди від тебе він не втече, твій «Оріон»!
ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ
Тільки сімя твоє, твій єдиний Син, що вмер назовні /120/ та через те воскрес і став царем, може стерти голову змиєві» (112) 144. … Тоді побачиш та переконаєшся, що твій тілесний-бовван має сто постатей, і всі ті постаті залежні від нього. … коли ти пізнаєш себе самого, то ти будеш Божий та Бог буде твій» (154).
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА
Навіть коли б тут лежав твій рідний брат або батько, постав їм клістир, не зморгнувши оком. … Твій денщик – страшенна тварюка. … Твій Індржих" – … Бувають такі розпещені та вгодовані пси, чисто твій архієпископ. … тоді мій дідусь, отак оце, як твій вояк, теж дезертирував. … сиди на порозі й чекай, аж поки прийде твій майор Венцель.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
буде твій. … Ну як твій новий помічничок? … – Скажи краще, як твій Фомін? … Знаєш, мені мій казав, що навчив його працювати твій Фомін. … Був твій батько, все пояснив. … Твій? … Ну, ось твій револьвер, посвідчення, іди, а я Івана Івановича зачекаю. … Там до тебе твій начальник прийшов. … Поштар твій.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
І сором тут, і сором там Вставать з чужої домовини, На суд твій праведний прийти, В залізі руки принести І перед всіми у кайданах Стать козакові…» – … суд твій всує, І всує царствіє твоє. … Ти радуєш мою душу І серце врачуєш; І пребудет твоя воля, І твій труд не всує. … І твій барвіночок хрещатий Заріс богилою, ждучи Тебе неквітчану.
Олесь Гончар – Циклон
Світло висот купає твій лайнер, і тебе, і твого супутника патлатого, і запаси чутливої плівки… … Власний твій настрій, радість, а надто ж смуток, він мав лишитись за кадром, ти повинен дати факт голий, як цвях… … — Батько ж твій, хлопче, мабуть, козацького роду? … Розумієш, як можна трактувати твій вчинок?