Skip to content Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло злотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри([9]), …
Спивала, нарешті, місяць, щоб було темно, як йде до чужої худоби. …
В одчинені двері, просто з темної ночі, вступали у хату все нові гості.