АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Поки що ж – темрява, повсюдна темрява, багатогодинні відмикання світла і розчленовані тіла в переповнених сміттям контейнерах”. … Тим більше, що вже западали сутінки, а за ними надходила темрява. … Темрява в очах була густішою від усіх темряв на світі. … Артур відчув, що внутрішня темрява не відпустить його, поки цього не станеться.