Результати пошуку слова: Тихе
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів
Щось тихенько потріскувало. … Зрештою бурчання в животі дойняло настільки, що Георг встав і почав тихенько пробиратися до Малії. … Тихеньке дихання вмить урвалося, з’явилась рука, змахнула пасмо волосся, і двоє чорних очей запитливо глянули на нього. … Він був дуже слухняний і тихенько сидів навпочіпки на своїй циновці.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші
Тихенько співав чийсь ясний жіночий голос. … Він вийшов тихенько, майже беззвучно, наче тінь у сутінках, що вже згасали. … "Ага", подумав я собі і в ту ж мить почув, як у кімнаті Гассе тихенько клацнув замок, а двері одійшли і теж лишилися трохи відхилені. … Стомлений, спокійний, щасливий, я лежав тихенько, дивлячись на неї.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена
В кімнаті було тихо, але Ломицький духом чув, що там хтось притаївся, хтось дише, навіть тихесенько позіхає, затуливши долонею рота. … За дверима хтось тихесенько чалапав по хаті. … А стара, знать, вешталась, чалапала по кімнаті тихенько, крадькома і все-таки не виходила. … – тихенько лаяла Бичковського Марта Кирилівна.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Враз широко й тривожно розплющив очі й тихенько відхилився від кореня, – … Мандрівник помалу, тихенько звівся. … Ось був ще в мене син (посмутніла і тихенько зітхнула), Миколою звали… Царство йому небесне… Якби ти його був побачив, – … А мабуть, що так!… Десь за вогненним колом тихенько, але злісно пхикнуло.
Стендаль – Червоне і чорне
Поринувши в невиразні й солодкі мрії, такі незвичні для його вдачі, тихенько стискаючи жіночу руку, що зачарувала його своєю довершеною красою, він у напівзабутті слухав шелест легкого нічного вітерцю в липовому листі і далеке гавкання собак коло млина на березі Ду. … Це вже занадто,— сказав тихенько якийсь чоловік своєму сусідові.