Результати пошуку слова: Тихо-тихенько

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

У розпачі Євпраксія падала в багнюку, і тоді мамка Журина схилялася над нею, гладила її м'яке, мов дим, волосся і тихо казала: — … Тихо, вміло, безжально. … Генріх не випускав її руки, тиснув дужче й дужче, аж вона застогнала тихенько, але він не звернув уваги або ж не почув, бо глухота могла знов наплинути…

ЛЕМ Станіслав – Соляріс

Posted on by / 0 Comment

– Саме тому це так страшно,- тихо сказав Снаут.- Пам’ятай: будь насторожі! … – Самогубство…- тихо мовив я.- А причина? … мовив він тихо. … – тихо запитав я. … Гері щось тихенько пробурмотіла. … Я відчинив двері, тихенько вислизнув у коридор і обережно зачинив їх за собою. … Якось уночі я почув крізь сон, що Гері тихенько встає.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Пішов тоді помалу, впиваючись тією живущою прохолодою, тихо ступаючи по м'якій стежці. … Зінько шепнув Гаїнці, щоб зосталася тут, а сам швиденько й тихенько побрався поміж деревами вниз, де чути було ходу. … Як тихо…— … Зінько й собі лежав тихо. … Скрізь було тихо.

ФРЕМОВ Іван – Година Бика

Posted on by / 0 Comment

тихо додала дівчина. … тихо сказала Айода, ледь збліднувши від почуття, що її охопило. … Струмені тонізуючої газової суміші тихо обвівали її вкрите потом обличчя. … Ер Во-Біа піднесла до губ келих, відпила з нього і щось тихенько проказала Зет Угу. … Він тихенько наспівував щось дуже знайоме.

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

Але одного тихого ранку воно несподівано побачило на своїй гілці сіренького Соловейка і жовтогарячу Іволгу! … Дерево слухало пташок, а далі тихенько попрохало : – … А на вухо ведмедикові той тихенько шепнув ось що: – … – обурювалася Маша і тихенько зітхала. … У селі на березі тихої річечки жила бідна вдова з сином.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

– в'їдливо, але так тихо, що й перша від дверей корова, певно, не розчула його голосу, запитав Довгопол. … Будь тихо, жінко. … Лягай тихонько й лиши пусте. … …у рожеву нічну сорочку, подаровану ним на день медика… Дмитро повернувся додому й тихенько – на самих лише пальцях – зайшов у кімнату, де спали діти, лишивши відчиненими…