Результати пошуку слова: Тиша

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

Posted on by / 0 Comment

Нагорі у вітальні, що межувала із залою, де стояв телескоп, як і минулої ночі, панувала тиша. … І знову – тиша та одноманітний шум дощових крапель у гіллі. … У лісі стояла тиша. … В ту ж мить щось застукотіло часто, раз по раз, і знову настала тиша. … Стояла тиша. … У кімнаті чергового по станції запанувала гнітюча тиша.

Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА

Posted on by / 0 Comment

(З дуже гарного роману) (1) (Розділи в оригіналі не нумеровані) НА СВІТІ ІВА ЗОВСІМ САМА… В густому лісі, де вона вступила з гострим щемінням у серці, з напруженням свіжого тіла й бажань, стояла тиша і вогкість. … Тиша в помешканні була майже абсолютна. … — Або «тиша», « … Але тиша статистичного підвідділу трохи заспокоїла її.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Тиша навкруги така, що шумить у вухах. … У кватирі насторожена тиша. … Я роздягаюсь, і мене вражає тиша в кімнаті. … Таксамо обережно й несміло риплять двері у кухню, й настає цілковита тиша. … Рожевий, ніжний сутінок, тиша, злодійкуваті кроки, побожні рухи Клавдії Петрівни, загадкова непорушність білої закутаної, колиски.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

Сільська тиша, самотність та сільська нудьга ще й передніше не лякали його. … Мертва тиша панувала, як і передніше, в покоях, в садку, на селі. … Яка тиша! … Мертва тиша запанувала в покоїках, запанувала скрізь навкруги і в оселі. … Після гаму та голосного лепетання, брязчання посуду тиша ніби була ще тихіша, ще мертвіша.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Небезпечно для життя!” Тиша залягла над кар'єрами, люди поховалися в укриттях. … Тиша, тиша. … Часом здається, що і місяць, і тиша — все там було інакше. … А прокинулась — уже вечоріло,-захід крізь хмари холодно червонів, тиша була, ніде ні душі, і скільки зглянеш, аж під небо, —

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

Хведор поставив бутля під стіл, але, прислухавшись, що знов все поснуло й запанувала тиша в покоях, незабаром витяг і поставив на столі. … І тиша там, як в небі, як між зорями, не мертва, хатня тиша, а повна поваги, урочиста тиша спочиваючої натури. … Почалась вечірня тиша в небі чистому на землі, в гаю.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Тиша, сум. … Серед поля десь мете віхола, а тут лиш зрідка зірветься од власної ваги сирий сніговий леп, прошурхотить між гіллям підстреленим птахом, і знову тиша. …  Тиша. … Але всюди панувала тиша. … Тільки- но запала тиша, в мурі піді мною заворушилась щуриха. … Підприємства оповивала похмура тиша.

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

В яру панує мертва тиша. … Удень в підземеллях чека панувала мертва тиша. … Та коли, десь по десятій годині, стукнули вихідні двері – в підвалах запанувала мертва тиша. … На вулиці, якою йдем, мертва тиша. … Величава тиша й темнозелена безодня яру робить вражіння сильніше від зимового.