Результати пошуку слова: Тиша

Тиша і на пустирі. … Але настала така нестерпна тиша, що Гусєв затулив обличчя долонями, затис вуха. … В будинку – темрява, тиша. … Прислухався – тиша. … В місті панувала лиховісна тиша. … Але несподівано нагорі запала тиша. … У Парижі запанувала тиша та спокій. … Сама тиша, здавалося, дзвеніла у вухах.

Тиша в класі, вдумливі ясні очі… Учитель щойно закінчив свою лекцію. … Глибокий голос Фай Родіс змовк, і в залі Ради Зореплавання на хвилину запанувала тиша. … Очікувальна тиша змусила Фай Родіс відразу вдатися до найважчого – розділити людей на тих, хто висадиться, і тих, хто лишиться в недоторканній команді корабля.

На мить запала тиша. … Знову запала тиша, чоловік повторів свій наказ. … Запала тиша, і тільки чути було, як потріскує сухе гілля у вогні. … Зловісна тиша страшним тягарем зависла над переляканим натовпом, що застиг на хутірському подвір’ї. … На хвилину запала тиша. … Була повна тиша, і ця тиша стискала голову залізним обіддям.

Всі завмирають, коли важкий молот злітає високо над головою клоуна – барабанний дріб, потім мертва тиша. … Мертва тиша запанувала в цирку – чути лише, як сніг січе брезент. … Ось що по ньому лишилося: дві нагороди, срібний ромб академії, тиша та парадний мундир, порожні рукави складено на грудях аа народним звичаєм.

Навколо панувала глибока тиша, бонце вже зайшло за верхній конус вулкана, що затуляв аа заході пів-обрію; його величезна тінь простягалась аж до берега моря і в міру того, як опускалося надвечірнє сонце, витягувалась далі й далі. … У повітрі й на воді запанували цілковита тиша й спокій.

Оплески стихли, настала тиша. … Але відчувалося, що це тиша перед бурею. … Король почекав, поки настане тиша. … Собеський знову виждав, коли настане тиша і вляжуться пристрасті. … Над майданом запала могильна тиша. … Кілька днів над Віднем стояла повна тиша, напоєна трупною задухою. … В наметі надовго запала могильна тиша.

У різкому вечірньому світлі, коли змовкали всі звуки і тиша находила на нашу обитель, голоси бесідників звучали притлумлено і майже сердечно. … Глуха тиша зависла в печері. … Зависла глибока тиша, і ми намагалися тихіше дихати, щоб не злякати цих двох. … На мить за дверима запанувала глибока тиша.

Запала тиша, як в страшному сні. … Десь тиша Ворсклу переходить вбрід. … Тиша серпанкова. … Та й знову тиша тугою бринить. … і тиша… … Тиша. … Де молитовна тиша над лісами? … Тиша. … Порожній степ і тиша до небес.

Створилась мертва тиша, після якої так загуркотіло й так задвигтіла земля, що про суд усі забули. … Запанувала зловісна тиша. … Запала недобра тиша. … Цілковита, так би мовити, хімічна тиша. … — Тиша цілковита, товаришу генерал, — … Цілковита тиша — два! … Тиша. … Така тиша, що в нього задзвеніло в вухах.

Тиша і спокій. … Тиша і спокій. … Первозданна тиша. … — Тиша, ми тільки вдвох. … Така логічна і досконала, що професорська донька раптом засоромилася себе, своїх душевних гризот, своїх поганих думок, ніби вони руйнували красу глухого лісу, де тиша не обривалася пташиними скриками, а лише поступалася новим гармоніям.