Результати пошуку слова: Тиша

У просторому домі тиша. … Нетривала тиша. … Раптом довкола залягла тиша, ніби джунглі затамували подих. … Після сум’яття бою навкруги панувала чудесна тиша. … Тиша поступово ставала моторошною. … І така тиша навколо, тисячолітнє безгоміння, яке порушує тільки струмок, що дзвенить, немов срібний дзвоник.

На хвильку запала тиша. … Над будинком зависла така тиша, наче в ньому й не люди були, а заводні ляльки – накрут скінчився, і вони завмерли. … Запала коротка тиша. … На мості, через який проходила автострада Віа Бланка, і в районі пляжу о цій порі панувала тиша. … Запала тиша. … У кварталі панувала тиша.

Ночівлі були незатишні й студені, і мандрівники не сміли ані пісню заспівати, ані заговорити вголос, так моторошно відгукувалась луна, а тиша ніби не любила, щоб її порушувало що-небудь, крім шуму води, завивання вітру та лускання каменю. … І запала тиша. … Але й тиша здавалася гобітові погрозливою.

На деякий час за столом запанувала тиша. … В кімнаті запанувала тиша. … — Поки що і сам не знаю… За столом запанувала тиша. … А коли підрахунок голосів закінчився, в кімнаті запанувала тиша. … Навкруги запанувала тиша. … На декілька хвилин запанувала тиша. … В кімнаті панувала тиша. … В кімнаті запанувала тиша.

Сивоок уміло провів Лучука просто туди, де заліг поранений Бутень, тиша там стояла така, що хлопцеві стало моторошно: невже старий тур загинув і вони застануть тільки обгризений вовчуками кістяк? … В будинку стояла тиша, як у велетенському мертвому вусі.

Тепер край спустів, і тиша, що нависла над ним, аж ніяк не була ні мирною, ні безтурботною. … А по степу розливалася така тиша, що Гімлі уловив, як шелестіли, зростаючи, билинки. … Роханці повернулись до вогнищ, зловісна тиша повисла над степом. … вони вкоренилися, коли я ще був зовсім зеленим, і всюди були тиша та спокій.

Ніколи не забуду, як на гамірній нараді в монастирі він грюкнув об стіл рукояттю бельгійського бравнінга – й залягла така тиша, що чути було, як у старому сволоку ворушиться шашіль. … На якусь мить у клубі спресувалася тиша, потім її сколихнув крик начальника ревкому Долбоносова: –

Вiн прислухався довкола дзвенiла тиша. … Запанувала тиша. … Але ззаду лягла тиша, моторошна, незрозумiла тиша, ця передвiсниця несподiванок i неприємностей. … Загримiв засув, затупотiли кованi чоботи по лунких дерев’яних схiдцях, i настала тиша. … Освiтлювальнi бомби одна за одною гасли, темрява й тиша знову одягали землю.

Сесію склала, в хаті тиша, дракона дієти приспано. … Тиша, яку переривало тільки сьорбання Ірека. … І далі тиша. … Тиша. … – Ти з горням кефіру в руці, волосся стирчить навсібіч, безглуздий погляд і та тиша в повітрі. … Тиша, це добре. … Тиша. … Запала глуха тиша. … Запала тиша, яку переривало Йольчине хлипання.

Вiн сам не знав, чому ся тиша йому не подобалась. … В хатi мiж тим зробилася тиша. … i тиша. … Тота незвичайна, мертва тиша важким каменем налягала на груди навiть посторонвього чоловiка. … Цiлковита, несподiвана тиша настала в Бориславi. … Чорна пiтьма залягла його кабiнет i мертва тиша.