Результати пошуку слова: Ти-ни-ни
Олекса Кобець – Записки полоненого
Кожен із них чимось одрізнявся від звичайного типу людей – чи блудливим, невпокійним поглядом, чи дегенеративною мордою, чи, знову, надмірною елегантністю та вишуканістю манер. … люди призвичаїлися і їсти й спати порівняно спокійно в часи коротких відпочинків, дарма, що з них тисячами струмочків поволі випивалося кров.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
Олесь постояв хвилю, певне, не знаючи, що йому далі робити, зробив крок у бік тенту, побачив в гамаках свого батька, Бунча й Ілька, наблизився тихцем до них, стягнув з ніг свої сандалети, обережно ліг у свій гамак і одразу ж поринув у теплу гойдливу хвилю сну. … – Бог з ними, з тими свиньми і вепрами.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
– Ти завтра з ним ознайомишся, коли вже так пече. … Можливо, він живе тисячу років чий взагалі безсмертний… Ми ж про них не знаємо нічого, анічогісінько! … Він зітхнув (подібний рух роблять і земляни, тільки ж у них за тим – зовсім інший фізіологічний процес), почухав щоку об плече (треба звикати саме так називати тілесні аналоги!),
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
Довго мовчки стояли над ними рибалки, згадуючи тих, хто там ліг навіки. … Одного з них звали Тиміш Бойчук. … Стояла тиша… До них підійшов Левко і, жартуючи, сказав про побачення… Вона тоді почервоніла, але при місячному світлі того ніхто не помітив. … Ні командир, ні інженер не сказали жодного слова тим, хто стояв коло них.