Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Якби нас було хоч два в батьків, то навряд чи зі мною стали б панькатися, але один син завжди може дозволити собі розкіш стати тираном власних батьків, і для них то буде солодка тиранія. … У них є що згадати, вони наповнені минулим, їм потрібна тиша для роздумів. … Тепер не забуваю тих очей, окрім того, не ділюся ними ні з ким.