Результати пошуку слова: То ж

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

А й мене – хіба ж то чесно? … Бачте, баранів мирити Дуже я люблю над все: Як зроблю їм справу в поли, То вам жаден з них ніколи Вже рекурсу не внесе. … Хто ж то бачив, щоб наука Йшла до голови без бука? … Що ж то, наш вельможний цар Інших вже послів не має, Що найліпших посилає, На найстарших труд валить?

УКРАЇНКА Леся – Камінний господар

Posted on by / 0 Comment

Чи ти ж того не знаєш, як тяжко зрушити великий камiнь? … чи то ж не значить, що вiн одну тебе кохає справдi? … я так любила їх… Д о л о р е с Яка ж то мрiя? … Д о н Ж у а н Як уже тепер, з очей прекрасних погляди прийнявши, ще не пропав, то де ж моя погибель? … Ну, я ж тобi казала – вiн гора!

МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

Posted on by / 0 Comment

Що ж то за знак? … Страшно було глянути в ті очі під добрий час, а під лихий, як червоні жилочки наллються кров’ю і аж ви-инуться, а в зрачках зажевріють хижі іскорки, дикий звір – і той би злякався того страшного погляду і затремтів би від ляку, а то ж чоловік та ще й підданий пана Башкиря!

ВОВЧОК Марко – Оповiдання

Posted on by / 0 Comment

з того й жила, небога. … Що ж то йому за лихо сталося? … I така вона була якась палка, чующа… Вже, було, як зажуриться чим, то аж занедужає; як же весела – що то за жарти, що в неї за пiснi, за вигадки!.. … Як-то жили ми любенько! … Досi жили з тобою любенько, треба б так i звiкувати.

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Posted on by / 0 Comment

Потім, коли я писав заяву до училища, то й собі по думав, що це ж і я йду між люди. … — Здрав'я желаем, товарищ майстер! … До того ж скажу вам по секрету: хто такий механік? … Старий Штокало стереже їх удень і вночі, а як не він, то його жінка — Штокалка, страх яка криклива і гугнява баба.

УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня

Posted on by / 0 Comment

В о д я н и к Еге ж, тодi ти в морi… А менi, якби не помагав мiй друг одвiчний, мiй щирий приятель осiннiй дощик, прийшлось би згинуть з парою! … То ж дядько Лев сидiтиме в тiй хижi, а вiн нам приятель. … То вiн на жарт осикою та терличем лякає. … М а т и Ну, а куди ж тодi вiдьомська пара подiнеться?

ТАРАСЮК Галина – Покоївка

Posted on by / 0 Comment

Даремно мама тривожилась, аби Міля (тоді жвава, весела молодичка, якій би, як казала мама, ланковою, передовою дояркою, а вона – в наймички) та не влізла між молоде подружжя. … Чого ж тоді вона не призналася? … Невже по його ліжку товклася Жоржетта зі своїм віруючим нареченим?!» … Якби ж то вони знали!..

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Я довго, пильно слухав стону твого І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш: Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього! … Чом так тяжкий мені Жаль за тобою? … Я ж дав тобі пізнати, що між нами Скінчилось все, – … Хоч у життю стрічав тебе я рідко, Та все ж мені той спогад серце гріє, Хоч як болючий він.

ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля

Posted on by / 0 Comment

Стеха То–то бо й є, що не старшини, i… Галя Та хто ж такий? … Ну, годi ж тобi; дочко, посупившись стояти; чи нема в тебе чим сих ловцiв-молодцiв пов’язати? … Хома (к Гале, с сердцем) Я ж тобi наказував, щоб нiкого не пускали! … Чи довго ж то вона буде любуватися його лисиною замiсть ясного мiсяця?

СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями

Posted on by / 0 Comment

То що ж! … Та то ж через теє Степан на нього і гори верне. … Що ж то значить – шарлатанська? … Ну, де ж я тобі візьму, коли немає! … А то ж чия? … Глядіть же, не обдуріть; а то і живим не випущу! … Слухай, як укинеш жару, то збігай, будь ласка, у церкву до дячка та попроси трошки табаки. … І того жалієте для дочки!