Результати пошуку слова: То ж
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.
— Чому ж тобі не хочеться, моє серденько? … — Постривай же, я тобі постелю постелю. … Чи ж не гріх тобі ка-зна чим набивати голову? … То туди ж йому й дорога! … То ж то воно й є! … Чому б Тобі, Господи милосердний, не послать їй талану та радісного життя? … Що ж то була за радість, як побачили вони, що Марко ходить!
Шарль Перро – Казки
КАЗКИ ДІДУСЯ ПЕРРО Понад три століття тому, 1696–го року паризький журнал «Галантний Меркурій» надрукував, без посилання на ім’я автора, казку «Красуня з зачарованого лісу». … Перро ж приділив фольклору основну увагу, протиставивши його тогочасній класицистичній літературі, що все далі відходила у минуле.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля
У самому низу у крутих берегах гадюкою лелів Псло, ген далі, широко розливаючись по жовтих пісках, зараз за Пслом, у садках тонуло село, далі, через лісок, друге, третє… здається, вони зчіплялися сизими лугами. … за що ж то? … Що ж то за щетина блищить у їх над головами, одкидаючи від себе тисячі ясних іскорок?
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
Ох, палахтіло ж мною, як вітер тою ватрою! … а то у тебе ж дома тобі ще й руки скручує чужак! … – Я ж з тобою дружу, – … – Я ж тобі вельми рад, – … Ти ж, Богдане, із того дерева, з якого ріжуться королі! … По той бік світу вона вже ж не ляшка. … Але ж чутки – то потеруха правди. … – А я ж тобі казала, що буде дощ і зрада.
Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху
Карлсон – кругленький, самовпевнений чоловічок, і до того ж він може літати. … Це й був Карлсон, що живе на даху, але ж Малий ще не знав того. … – Звичайно, можна,-відповів Карлсон.- А то ж як! … Він тяжко зітхнув, але тут же подумав, що той, хто має стати Карлсонові за матір, не може дозволити собі тримати собаку.