ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment …Будий витлумачив те по-своєму, вирішив, що князь нікого не хоче пускати перед очі, і тому, коли в переходах до князівських покоїв траплявся хтось з челяді, проскакувала товста ключниця або лопотіла босими ногами молода служебка, воєвода, що торував шлях до княжої опочивальні, тупав своїм величезним чоботом, гнівно сичав: –
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Вона чорна, товста. … У старого на колiнах товста, у шкiрянiй оправi, книга.
ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ Posted on by / 0 Comment Біля них лежали молоток, зубило, терпуг і товста залізна плашка.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment Плакала фрау Шьонлер, безформна і товста посеред цього нескінченного дощу, а поряд із нею стояв Чанц.
Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Його маленька товста постать чітко вимальовувалася на тлі весняного зоряного неба.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment …копійки) Гриза – грижа Губернський секретар – цивільний чин 12-го класу, прирівнювався до підпоручика Губи – гриби Дамки – гра в шашки Дати щипки – ущипнути Двійло – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель Денежка – чверть копійки Дєсниця…
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment …копійки) Гриза – грижа Губернський секретар – цивільний чин 12-го класу, прирівнювався до підпоручика Губи – гриби Дамки – гра в шашки Дати щипки – ущипнути Двійло – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель Денежка – чверть копійки Дєсниця…
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Тогді усі побачили, що лежить товста вербова колода, поперепутована вірьовками, і сидять на ній чотири хлопця здоровенних і держуть її якомога, щоб не пручалась, а чотири б’ють тую колоду зо всієї сили добрими різками, неначе кого путнього.
Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Вона сиділа біля кухонного столу, велика, товста, злюща, і пригладжувала мокрі коси широкими, згрубілими долонями.
