Результати пошуку слова: Тоді ж
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
Вона все розуміє, чому ж тоді їй так гірко, так; нестерпно важко? … Чому ж тоді ти досі не пішла звідси, якщо могла? … За що ж тоді вона прирекла на загибель дитя твоєї дочки, а моєї сестри, бідолашної Імке? … Якщо вона винищить нас усіх, хто ж тоді принесе їй дари? … Що ж тоді змусило тебе помилувати його?
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ
— А чого ж ти тоді тут сидиш, коли ні тобі, ні державі твоїй — не до кіна? … Чому ж тоді ніхто не почув лементу невинної Доброніги? … Чому ж тоді, коли вони веселою студентською юрбою висипали з трамваю № 20 просто на подвір’я історико-культурного заповідника, Миронові здалося, що він уже колись тут був?
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
– Куди ж тоді? … Тоді ж і бог благословив проти гордих дуків да беззаконної шляхти ставати; а тепер Іванець для своєї користі роздуває старе вогнище. … А що ж ми тоді в світі робитимем, як не буде в нас Кирила? … А козаки ж тоді були не наших парубків – войовники, хоробрі молодці, а боялись до неї залицятись.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Для чого ж він тоді кінчав технікуми-інститути? … — Так он звідки знайомий мені ваш голосі І чому ж тоді нічого не розповіли нам? … — А хто ж тоді вартий? … — Так чого ж тоді ти торгуєшся зі мною?! — … А що ж ми тоді з усіма ринками будемо робити? … Що ж тоді головне маєш у мізках? … — Так тоді ж Роман ще дитиною був, —
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Громада ж тоді не дозволила пересельцям тієї землі продавати, а взяла на себе. … Бо де ж тоді мужик візьме землі, як не в їх? … А що ж тоді твоя дочка? … Нащо ж тоді весь цей лад на світі, весь цей порядок, коли через його можна карати, мордувати невинних? … ну, а як йому не полегшає та він умре, то тоді як же?
ГОМЕР – Одіссея
До веслолюбних феаків одразу ж тоді він озвався: «Слухайте, люду вожді і правителі всі феакійські! … 535] До веслолюбних феаків одразу ж тоді він озвався: «Слухайте, люду вожді і правителі всі феакійські! … 410] Зразу ж тоді й тятиви правицею злегка торкнувся – Дзвінко вона пролунала, мов ластівки голос чудесний.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
2 Тоді ж таки захворів Святоша, колишній князь чернігівський. … Тоді й живи без печалі, діставши знову багатство своє. … Коли ж він не стане давати, пригрозіть йому биттям та муками, коли ж і тоді не дасть, віддайте його на великі муки, а коли й тут не покориться, покличте мене, я перед вами викрию його… –