Володимир Дрозд – Катастрофа
Йому і тоді, як тепер, хотілося вмерти… … Саме тоді, пам’ятаю, Іван Кирилович приходив до редакції якийсь сонячний і на диво м’який. … Тоді сідаєш у крісло з якимось журналом у руках, але не читаєш та й ні про що не думаєш. … Прокидав доріжки в дворі, до погреба, до воріт, а тоді вздовж вулиці як зайняв смугу — метрів з двісті прогнав.