ШЕВЧЕНКО Тарас – Листи до А. Лизогуба. 1847 рiк Posted on by / 0 Comment Скорблю сердечно, и тем паче плачу, что я во узах моих с вами только и В.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment У Лащевського гнів проти невігласів-богословів ще поміркований: Букварь тольки выучат єдиній, Да когда еще знают что и от латыни: Запроси от писаній везде сочиняют, Аки бы всвех мудрейши били, притворяют, А спросиш к спасенію нужайшаго слова, Безответна увидиш того суеслова.
Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі Posted on by / 0 Comment Воліл сам, як Кодрус-кроль в Атенах в Греціи, Смерть поднять, бы ойчизна только была в цілі.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment і «одни только кости поднялись высоко над землею»? … — А вони їй іржали в обличчя: «Любім, только без украінцев».
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment На те донесення прийшла депеша від “главковерха” Криленка такого змісту: “Товарищей, коториє сахранілі революціонную дісціпліну і панімают, что только порядок і солідарность всєх трудящихся обезпечит нам завоєванія ревалюції, ставлю в прімєр Революціонной Армії.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment одказав панич.- Вас толь-ко буду просить: минута не настолько серьезна, –
Павло Загребельний – Син рибалки Posted on by / 0 Comment І як тільки він помічав це волосся і чув голос Варі, в голову йому лізли вірші: Я жду и теперь, как когда-то, Ты только смотри — не просрочь: Видишь: уж якорь заката Бросает днепровская ночь…
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Только бистрєй, бистрєй, мать вашу. … — Ти, понімаєш, только не кип'ятися.
ТЕХНОЛОГІЯ ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА – НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Posted on by / 0 Comment Основні рулонні покрівельні матеріали – це руберойд, склоруберойд, наплавлений руберойд, толь, пергамін.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment …але її згубна неситість від вологи розпалювалася ще дужче, потай іржа робила своє діло далі; під плюшем та цвітом залізні віконниці ставали наче подзьобані, ламкі, мов толь, і розкришувались; куті огорожі перехняблювалися й підламувались, усілякі оздоби, металеві лілії та схожі на листя гостряки, а також поруччя на місточку через струмок…
