Результати пошуку слова: Тон

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Вiн мало не тоне. … Вона знялась, мов чайка, з болот та низiв i, прорвавшись пiд згучне небо, вiдбилась вiд нього та дрiбним рокотом розсипалась на тисячу реготливих тонiв по цiлiй щиротi долини. … I це раптом… I то таким тоном. … На греблi зустрiчає Володько опецькуватого мельниченка Тонду.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Тоді золотокосе дівча заводить тужливої, такої, що й Сінам-ага, навіть не розуміючи мови, схиляє голову на тонкій зморшкуватій шиї і задумується тяжко про свою спровиненість перед аллахом. … І смагляві, стрункі й тонкі, як у цапка,- синові. … Сулейман кривив тонкі уста в посмішці.

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

В усіх газетах з’явилися, за відсутністю справжніх зображень, рисунки вигаданих і невигаданих величезних істот, від білого кита, жахливого «мобі-діка» гіперборейських країн[10], до дивовижних кракенів (восьминогів), які могли щупальцями обплутати судно в п’ятсот тонн і потягти його на дно океану.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Тонка, мов билина, досить висока на свої 14 літ, бистроока Галя. … – Постав там… Та вже не бігай, посидь собі, ач яка зелена та тонка, мов кішка. … Слухав, як тонюнько скимлить серце, і утікав від нього в химерне маячіння. … продовжив Андрій меланхолійно в тон: «Покаятися чистосердечно»… «

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

Ми пам’ятаємо, що в Китаї, легендарній країні «давніх імператорів», музиці в державному житті й при дворі належала провідна роль: процвітання музики вважали рівнозначним процвітанню всієї культури й моралі, навіть держави, і капельмейстерам наказували суворо оберігати чистоту давніх тональностей.

ФРЕМОВ Іван – Година Бика

Posted on by / 0 Comment

Одна, в повному розквіті сил, одягнена в тоненьку блузку з відкритими плечима і звичайні штани астронавта. … Тонка майстерність зуміла відби- і ти переможну впевненість. … Одне плече прикривали тонкі складки вирізьбленого з чорного каменю шарфа, перекинутого з-під руки на спину.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

По горах та западинах мріли ліси; поміж лісами ніби тонули в срібній імлі то там, то там села, блищали хрести на білих банях церков, мріли на пригорках білі хати. … На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий, з густими русявими кучерями, що спадали трохи не до плечей.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Яскраве сонце променилось і виблискувало на позолочених банях і хрестах печорських церков, обливало м'яким світлом сріблисті хвилі квітучих садів і лягало теплими тонами на уступах гір, що збігали до широко розлитого безбережною синявою Дніпра… … — промовила Дарина, і тонкий рум'янець залив її обличчя.