СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Післяпогромні правописи збитошний, збитошник мірошник мірошник рушник, рушниця рушник, рушниця соняшний соняшник, соняшниці сердешний /в усіх значеннях/ сердешненький /бідолашненький/ торішній торішній Ще більше зразків такої вимови, засвідченої на письмі, зберегли словники Грінченка й Білецького-Носенка: велишній /=

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Потрібний він їй, як торішній сніг». — — Є тільки торішній вишняк. Копач застиг на місці й не швидко збагнув, що то на злежаний торішній лист скапував отой нетерплячий березовий сік, який сам розриває кору дерев.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

VI …Розлилися три ставки, у один з’єдналися, гомонить вода біля греблі, навколо торішній очерет шумить сухими стрілами, а з-під коріння пробивається свіжа зелень; одцвітає ліщина, рясно повикидала червоні кетяги гірка осичина. Тоді він неясно відчував якісь свої провини А тепер це відчуття зійшло як торішній сніг.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Під чобітьми тріщав сухий торішній очерет, розліталося масне багно а він завзято, люто садив ногами в груди німій землі, немов хотів дістати серця і розказати, вилити йому свою тривогу, свою печаль, своє бездонне горе.