Григір ТЮТЮННИК – Вир
Сонце пече, трава пахне, рай, та й годі. … Вже видно луги, потовченим люстром блищить Ташань, на луках бродять чиїсь коні, по травах стеляться дими, на зеленому роздоллі брудними плямами — шатра. … Трава он яка росте, густа та соковита». … найкраща трава. … — Воно й трава там була чорти батька зна яка.