АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Адже тіні минулого, населивши нас тривогами, не повідомили, чого триматись. … Її мучила тривога за Тодосія. … Була ця тривога така незвичайна, ніколи не чувана, що Надія соромилась про неї думати. … Наша одвічна тривога, тривога нашої людської природи примушує нас з неясним смутком дивитися у той бік, де сідає призахідне сонце.