Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник
Витримати ядучу суміш запахів людського поту, дешевої косметики і несвіжого одягу у переповненому, та ще й перегрітому на сонці тролейбусі було несила. … На радощах, що я такий розумний, вскочив до тролейбусу, забувши про свою алергію на запахи. … І отут, біля самого тролейбусу, сержант знову бачить оту пару.