Skip to content На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий, з густими русявими кучерями, що спадали трохи не до плечей. …
Під самісінькою стелею висіли, суспіль один коло другого, великі образи, а під ними висів другий рядок трохи менших. …
Академіст трохи не прохопивсь: «та того й того!», Усі вони, зібравшися в церкві в одному кутку не умисне, а випадком, посідали кружкома, позітхали трохи, а потім кинули отченаші та й давай говорити про всячину, а найбільше про загальне лихо. …
Ні, ясновельможний пане, але жінки тутешні, хоч, може, й одмітні трохи од інших одягом та звичаєм, створені так само, як і деінде. Довго шкребеться людина, поки трохи того… у люди вишкребеться. …
Григорчук викурив цигарку, кинув її на долiвку i, трохи пiдвiвшись, розтоптав її чоботом. …
Мочар, знаєте, але при хатi i – думаю, що вдасться її трохи осушити. …
Ото тiльки й продаю, що нужда, та вона трохи, признатися, далеко вiд Лебедiв. Позад нас текла річка, і місто ми захопили дуже вправно, а от гори за ним узяти ніяк не могли, і я був радий, що австрійці начебто сподівалися колись, як скінчиться війна, повернутись назад до міста, бо обстрілювали його не так, щоб зруйнувати, а тільки трохи, аби лиш обстрілювати. 