Результати пошуку слова: Туга

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

а потім, коли він мені сказав, що навіки розпрощався з мечем, то мене ще гірше охопив жаль і, мов кілок, пробила груди туга… … Якась солодка, ніжна туга вливалася разом з ним у душу. … Туга гризе. … — Яка ж мені гризота, яка туга! … туга його сушить… … І з цим поцілунком вітерця в серце дівчині вп'ялася гостра, невідступна туга.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

і лише згодом відкривалося: то туга за самотністю. … Вони перелітні і всюдисущі, як туга й розпука. … її охопила нестерпна туга: довідатися, узнати, полетіти, полинути. … А серце стискувалося від незбагненного нетерпіння, і та сама безмежна туга, що була в ньому з першого дня неволі, залягала там тяжко і безнадійно.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Моя туга подібна до того страху, який буває у свідомої, інтеліґентної людини на цвинтарі. … Є туга, є нудьга, важка, гризуча, темна, неначе я зробив щось таке, що забув, і воно мені погрожує бідою. … Але є в мене, крім цього, ще одне: це моя давня, викохана довгими роками туга за матіррю дітей моїх, за другом і товаришем мого життя.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

зразу пізнала Марійка, і такий її жаль, туга і злість охопила, що вона зразу ж круто повернула з дороги на поле і пішла обніжками до села. … Незвична туга і жаль за чимсь безповоротним, загубленим переплелися з трепетним хвилюванням і надіями. … Один біль і люта туга засмоктали всередині.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Туга за ним зростала в ній чимраз сильніше, ставала чимраз більш докучлива. … Земля здавалася ще чорніша й голіша, і мимоволі прокинулася туга. … Тяжка, пригнітаюча туга, що укладалася над усім, гризлива туга, якої сила остільки зростала, оскільки йшло до днини.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Posted on by / 0 Comment

Але життя лишилося там… Він сам не міг збагнути, чому другу ніч його так нестерпно мучить туга за Землею, за самим собою, тим, який жив там, за зірками. … раптом мовила вона, і губи її затремтіли, очі застелила туга, – … Туга розірвала мені груди, вчителю. … А нам – крижані пустелі, смерть, туга… Ах, ми втратили час.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Цар гукнув, коли від серця трохи туга одлягла: «Де моя перлина й радість, втіха й сяєво чола?» Відповів скарбник: «Недавно тут була, бліда, як мла, Та про ваш одчай почула і, смутна, назад пішла». … Пропадала досі де?» Діва мовить: «Ваша туга і з небес змете світила. … З ним в супроводі блукав би,- може, менша б стала туга.

ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова

Posted on by / 0 Comment

Не перестане бути від того дивом, але в ньому, в душі його, перед великим жертовним вогнем, яким палає в кожному з нас серце, можна спалити червоного півня: найбільший сакрамент людський і найбільша туга чоловіча, коли вісім років жінку бачено тільки вві сні.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Туга за рідним краєм змушувала багатьох невольників тікати з Криму й Туреччини. … Розкраяним своїм серцем він почав передчувати свою смерть од рани, добутої на війні не за рідний край, а за щастя недругів свого народу, і в останній день життя душу гетьмана охопила туга за покривджену Україну.

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

Ми дивуємося, коли знаходимо в біографіях із тих часів докладні розповіді при численних братів і сестер героя чи про те, які карби лишило в його душі прощання з дитинством, перехідний вік, боротьба за визнання, туга за коханням. … Нас жене по світах вічна спрага буття, У завершеність форми не втілена туга.