Результати пошуку слова: Туга

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Востаннє Він був трохи напідпитку, винувато-сумно всміхався, та із зіниць поволі й м’яко спливала, як завсіди, дочасна туга, бо таким Він уже вдався, що думка його вічно забігала поперед подій і ятрила душу загодя до лиха. … Якщо я довго не бачу сонця, мене охоплює туга і здається, що на мене щось чигає.

МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

Posted on by / 0 Comment

Чого його серце туга окриває? … “Добра була вона жінка!”-дума він, і туга, тихо підкравшись, щипає його за серце, в душі жаль прокидається: чого Хівря так швидко вмерла? … Поки ще жив у дворі, у прикажчиковій хаті, то було йому хоч з ким погомоніти, словом перекинутись, і туга його не так діймала.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Чи справді, як дехто вважає, туга за дитинством — це туга за тим раннім гармонійним світом, де все бере початки і все постає чистим, доцільним, може, навіть близьким до ідеалу? … Бачимо руку Надьчину то на лобі у хворого, то часом ця рука, смагла й туга, лежить на його худій, аж кістлявій, руці.

Тугий

Posted on by / 0 Comment

називний туги́й туга́ туге́ тугі́ родовий туго́го туго́ї туго́го туги́х давальний туго́му тугі́й туго́му туги́м знахідний туги́й, туго́го тугу́ туге́ тугі́, туги́х орудний туги́м туго́ю туги́м туги́ми місцевий на/у туго́му, тугі́м на/у тугі́й на/у туго́му, тугі́м на/у туги́х

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

говорив, що туга його обiймає… I провiв мене аж до самiсiнького нашого тину. … велика туга на моєму серденьку, та, може, ще доля на нас iзглянеться… перекажи 'тсе Катрi – щоб вона так не вбивалася; ще, може, усе на добре вийде…" Та я й пiшла… – … батьку покорилася… перейде туга, знайдеш собi до пари… –

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

І оженися, і любися… Та чого ж я усе плачу?… От того і туга така, що зачим я на те весілля ходила… Тепер засну вже… Завтра чим світ устану, піду на торг та й розіб’ю свою тугу. … Знаю, що час, що день, він від мене – усе дальш; от мене туга й душить!

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

Але найстрашніша хвороба, на яку страждав Діт-германець, була туга за маршами та фрісландськими лісами. … Туга його прибирала чимдалі блідіших образів, меркла й кінець кінцем привела його в думках знову туди, куди Котту погнав час і задушлива атмосфера Римської імперії,- до безлюдних сходнів гавані на краю світу, до місця вигнання.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Тиха туга гойдала його, і саме в такі-от хвилі, коли дух його ослаблювався, згадував він про той час, коли був багатий і щасливо купцював. … Тоді теж навідувала його така ж туга і саме через неї покинув світ, роздав майно монастирям та родичам, а сам опустився сюди з надією звільнитися.

БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика

Posted on by / 0 Comment

На обличчі старого шведа відбилася туга. … Йому зробилося сумно і смішно, і невимовна туга враз охопила хлопця, до горла підкотив тугий клубок. … В її тоненькому голосі вчувалася глибока туга. … Туга за втраченою могутністю племені, сором за свого жалюгідного брата – все це відбилося на гарному вольовому обличчі юного індіянина.