Результати пошуку слова: Туго
ФРЕМОВ Іван – Година Бика
Майданчик – підніжжя пам’ятника – являв собою туго скручену спіраль світлого, дзеркально полірованого металу, врізаного в чорний матовий камінь. … І, пересвідчившись у достеменності, жителі Ян-Ях перейнялися такою ж тугою, що й жителі Землі. … Хвилиною пізніше прибіг Вір Норін, навантажений двома великими, туго скрученими паками.
Семен Скляренко – Святослав
Швидко линули води днiпровi, на всiх насадах i лодiях вiтрила нап'ялись туго, береги вiддалялися швидко, бiгли й бiгли назад, удалину. … Та й простим вухом скоро можна було почути, що на лiвому березi Дунаю десь далеко в глибинi нiчної тишi, як туго натягнутий бубон, по якому повзе дужа рука, гуде степ пiд копитами коней.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Її страшний уразливий лемент гiрким плачем розливався по хатi, важкою тугою бився об стiни… – … Оце пiдкрадеться стиха i обiйме тугою несамовитою… Що, як хто чув те? … – трохи не плаче Христя; i рада, якби на той час увесь свiт провалився i вона зосталася одним одна з своєю тугою самотньою, з своїми думками неспокiйними.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
Сукняна бекеша, підбита лисячим хутром, туго обтягувала його ставну постать. … Він витягнув з кишені туго набитий оксамитовий кисет і подав Метелиці. … – і він, зваживши на долоні, опустив собі в кишеню туго напханий капшук. … Передні, впізнавши у ньому запорожця, вихопили шаблі, дехто на ходу накладав стріли на тугого лука.
Григір ТЮТЮННИК – Вир
Дівчата пройшли, не зупиняючись, вони теж були пороздягані, і товста, туго заплетена коса Орисі непо-рушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець, вузенька боса ступня залишала на ріллі глибокі сліди. … Григір відвів убік налиті тугою очі, лице його зробилося сумним і якимось безнадійним.