Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ
«А жити тобі хочеться? … Хто зна, по-якому вони там говорять, на всіх треба настачити, бо знову ж — ревком. … Це найдужчі ліки, коли дитина сохне і жовтіє та висихає. … Він забув місце, де закопав рушниці й кулемет, і це було найтяжче забути та відсунути в такий далекий куток пам’яті, щоб ніякий фізичний біль не долинув туди.