Результати пошуку слова: Туж-туж

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Чи плаче, чи тужить Дівча по мені?” “ … Не плаче, не тужить На ліжку лежить, Правою рукою За серце держить!” ІІ Ой, там за Дунаєм Та за тихим Дунаєм Молодець гуляє. … Давно колись — кажуть діди — в Крутому Яру щось тужило, сумно було; а тепер тужать і журяться за козаками пугачі!..

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

У вікні дивилося на нього довгасте темне обличчя з тужливими великими очима, з понуро опущеними кутиками губів, дивилося без усякої цікавості, без злоби і без радості, дивилося не на людину з іншого світу, а так, на обридливу свійську тварину, що знов утесалася туди, куди їй заборонено.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Грицько, скiнчивши, подивився на Прiську, поглянув на Христю… Прiська мовчала; Христя тужила. … – тужила, припадаючи до матерi, Христя. … – i насилу вiд Христi добилася, що то по батьковi тужать. … Прiська тужила. … Христя – одно тужила, одно голосила. … Грiх бога гнiвити, живемо – не тужимо.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Урвавсь… Гавкнуло десь із другого боку, так само хижо і тужно… Закричав спросоння глухар… Зрадливі звуки, притаєні шелести… Через самий місяць шугнула нечутію сова. … Дуже вона тужила за рідною стороною та з того, мабуть, і померла. … Дівчина тужить, все плаче… Так розповідають.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

Голос глибокий і тужливий, але й добрий, як у матусі Марії Василівни. … — Хто буде тужити — не буду любити!” Вона сміялася і трепетала, а він не знав, що Наталка смертельно хвора і вмре ще цієї осені, за місяць після смерті його матусі. … Кларнет мріяв про ніжність, тужив за ніжністю.

ГОМЕР – Іліада

Posted on by / 0 Comment

421] І, під померлим зігнувшися, двоє близьких його друзів, 422] Ехіїв син Мекістей і Аластор із ним богосвітлий, 423] До кораблів крутобоких несли його, стогнучи тужно. … 16] Тужно було б нам обом, якби смерть їх од нас одібрала. … І чого це тобі так тужити?

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

I жона Сварга, руда Милана, також заплакала, затужила, хоч було помiтно, що робила це вона не вiд серця, а по покону – нехай чує душа мертвого, що за нею тужать усi. … Ще дужче затужили, заплакали жiнки, не стрималась i Вiста – її тужний крик, залунав серед двору.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Оце йому здавалося, саме тепер знайшов те поле діяльності, за яким тужив усе своє життя. … Ой, би си здали… Село тужило за опришками. … Теж дивиться тужними очима в темінь ночі — а куди ж то він пішов? … — Я там, мостердзєю, за титулами тими всякими не тужу. … Обдурив хлопчика, що завтра йому щось покаже, тужно попрощався з Єленою й побіг.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

Де все воно, де слава й вінки з тужавого запашного листя? … Чи, може, не так зараз тужиш за Римом, як за безповоротністю літ. … Ще й досі море йому спати не дає, тужить, скучає, сердега, за ним. … І з Вогняних своїх рейсів чув стогін рідного краю, тужіння розтерзаних цих степів…

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Мряки, що підіймалися вже з гір і лісів, мов позачіплювалися там у польоті під небеса, розпливаючися тужливо в пораннім сонці. … Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? … Визираю тужливо крізь своє вікно та через сади до неї.