Результати пошуку слова: Тума

РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик

Posted on by / 0 Comment

І не тільки тому, що мене вразили її сукня та руде волосся (решту її образу поглинав туман) – … Ішла містом, ніби в тумані, важко продираючись крізь ватяну пелену, що насувалася на неї великим каламутним клоччям. … Сад стояв по коліна в тумані, який повільно спадав усе нижче й всотувався в землю, роблячи її м'якою та вологою.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Вівці сивим туманом котились попід ногами, а далі пропадали й вони. … Стояв безпорадний, згублений у липкому тумані, і коли прикладав до уст трембіту, щоб обізватись, другий кінець трембіти розпливався у мряці, а здушений голос її, тут же на місці, падав йому під ноги. … Негура Туман 25.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

Легким ранковим вiтром змело, як прозорий туман, чарiвну казку цiєї ночi. … Низькi береги вистилав туман. … Здається, давно це було… Тепер ось метушливий пароплав покинув Днiпро i намагається перемогти швидку течiю Десни та прозорий вересневий туман. … Вже не видно й туману.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Річка випарувалась, і густий туман упав на Діл; у тому тумані заскочив їх дракон і понищив більшість воїнів, – … Ранок був прохолодний, і в долинах та ущелинах клубочилися тумани, пасмами обкутуючи то тут, то там вершини й шпилі.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Світле, з тонкими рисами Славикове обличчя, прямий рівний ніс з чутливо-трепетними ніздрями, і по-дитячому припухлі, щойно ціловані губи, і туманна синява очей — все це її, її! … Причаївшись у чагарниках, почали вглядатися в ту холодну, застиглу в туманах райдугу, якою мали заволодіти.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

Мов туман той, сива борода його м'якими хвилями спада аж до нiг, черкається росяної трави. … Хо ще раз глянув на мовчазну природу, звiвся, обгорнувся, як туманом, сивою бородою й подавсь стежкою з лiсу на шлях. … Тут, на знайомiй iалявi, сiв вiн, загорнувся сивою, мов туман той, бородою та й замислився.

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

Ану, Бенедю, тумане якийсь! … – Бенедьо, тумане вiсiмнадцятий, де твiй дрюк?.. … Але немало здивувався Бенедьо, коли, вийшовши за мiсто, побачив, що як далеко тяглася дорога, всюди по нiй мрiли купки рiпникiв, звiльна поступаючи серед туманiв пороху.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

З тої ночі, яка клубочилася теплими туманами і сонно блукала між таємничими шерехами землі і великою невідомістю моря. … Вони кричали кожен своє і кожен по-своєму, кричали один гнівно, а другий розпачливо, як два пароплави, що йдуть поруч у смертельному тумані й не бачать один одного і сподіваються на порятунок один від одного.

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

В саду й далі, вздовж бруку, що спускався до міста, погойдувався прозорий туман. … Дощі змінюються туманами, калюжі – рідкою грязюкою. … Пробиралися крізь хмари – біле крило ховалося в густому тумані. … Якийсь час я плентався, нічого не бачачи у цьому тумані, та нараз вихопився з нього просто у вогонь.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Поки що картина туманна, картина неясна. … На затопленi хати й дерева лягав туман. … Але не встиг ще я i з саду вигребти, як навантажена, мов циганський вiз, амфiбiя спокiйнiсiнько «обштопала» нас i, показавши корму, з якої визирала плямиста меланхолiйна коров’яча морда, зникла у туманi за кронами дерев.