НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Перед дамами й паннами він любив підніматись в ті хмари, говорив високим тоном, щоб напустити їм туману в очі і почванитись своїм розумом, і говорив таки добру абстрактну нісенітницю, хоч граматично неначе й добре складену. … Комашко вглядів білі вітрила корабля, що сизіли в тумані, й задивився на їх.