НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Його кругла голова з широким круглим "париком", ясним, мов коноплi, його широке чоло i при йому куций нiс i тупо одрiзане пiдборiддя – усе те було дуже не в пропорцiї з огрядною постаттю. … – Треба й на свого фiлософа тупнуть раз та другий! … Мати панькалась коло його, тупцяла, просила зостаться ще довше.