Результати пошуку слова: Ту-Степ

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Познають своїх летучих, Що, мов блискавиця, В степових пилах, у тучах Зникне й загориться. … Твоєї се дочки будинок власний, І зветься він Царицині Палати… Іди; а я — туди, де брат нещасний На світ широкий дивиться крізь грати, Мов пугач степовий, рарогів брат крилатий».

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

З-під узенького лоба блищали невеличкі заспані темно-карі очі, такі блискучі, шо й сон не міг заслать їх туманом. … і ви тут! … –  Тут, о. … –  Що ж тут чувать у вас? … А поки що в нас така нудьга кругом, неначе десь серед степу. … Писар знов зареготався, неначе кінь в степу заіржав. … Він звався Степан Веледніцький.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Після високого синього літа небо осені обвалюється на степи важкою мрякою, туманами, і нема більше вдалині твого ясного собору, нема й далини, маленьким стає світ. … Єлька заходила туди, шукала в кладовищенських бур'янах степову свою землячку, хотіла підгледіти, але та не далася на очі.

За сестрою – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Не було тут видко якоїсь заможності. … Спасівчани жили тут, наче в якій фортеці. … Рідня Судаків у той час складалася з старого діда Андрія — яких 70 років, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни. … Тут вже гамір і крики. … Тут знову бур'ян. … Татари, що тут стояли, хотіли їх спинити.

МИРНИЙ Панас – Серед степів

Posted on by / 0 Comment

Ще недавнечко вас пекло і палило, ще недавнечко ви не знали, де дітися серед рівного безкрайого степу, а тут де не взялася гора й ліс по горі густий та високий. … У повітрі тихо; туман чи кіптяга зависли у ньому, здіймаються над степом димчатим пологом; темні тіні стеляться довгими поясами від заходу аж до сходу.