Результати пошуку слова: Ту-Степ

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

…столом і гнучи трохи не цілий день спину над паперами, Яким поглядав в одчинене вікно на вольний світ божий, на зелені степи і пригадував ту важку науку в бурсі, як йому привиджувались у класі зелені степи, вольні пастухи, як завидував навіть вольній череді, що паслася на вольній сіножаті на луці понад берегами річки.

ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка

Posted on by / 0 Comment

І в книжці справді розповідається про багато захоплюючих таємниць, що їх ховають у собі незаймані африканські ліси й неозорі степи. … Скільки нас тут чекало небезпек і труднощів: хвороби, важкі переходи, дикі звірі. … Сушена риба тут – один з основних продуктів харчування.

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

З могили видко далеко на всі сторони: просто край села Покровської Богачки в 1000-1200 кроках за тими горбами, що їх займала ворожа сторожа, до неї в південному кінці підходить великий шлях; вліво рівний степ до Ромодану, весь у смугах туманів, що піднімаються над нерозтаявшим ще снігом.

СУШИНСКИЙ Богдан – Рiка далеких мандрiв

Posted on by / 0 Comment

Юним читачам добре вiдомi повiстi "Танець степового коня", за яку його удостоєно премiї iменi М.Трублаїнi, "З розвiдки не повернувся", & … А я вже тут…& … Тут, бiля водоспаду, рiка клекоче ще грiзнiше, i клекiт її просто оглушує. … – Не стояв би тут, не заважав полюванню… … Хто забажає – залишиться тут.

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

Посеред кабіни між Капітановим і Граматиковим кріслами на відкидному столику… Згори, освітлення, збираючись, степовий, туманиться, крайній, післязавтра, степ, гора, оздоблюємо, вліво, тягач, скріпивши, тихий, блакить, скраю, шукав, тихо, молодість.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

Штири барани ось тут. … Тут замного, там замало, Вшир не хочуть, вздовж не стало, Бо тут ліпше, там худе. … Що тут наплели, гай, гай! … Раз ото степами йшли ви, Голод мучив вас страшливий, Хоч коліна власні їж! … Аж тут чути: «Гатьта! … Ба, зайшли за ліс, за води,- Ні притулку, ні господи, Лиш степи, луги були.