Результати пошуку слова: Тьма

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

І знову його тягли, мов лантух, і знову тьмарилося в очах – чи то ніч наставала, чи налягала знемога? … Там, на півночі, могли зберегтися тіні з часів настання Тьми, а в нас є такі долини, яких Тьма взагалі не покидала, –

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

За ним тьма і примари височинять: муругі, дедалі в міцнішому виході, і – охрою горить вигляд істоти, що німа до сльози і хижа до життя. … Скоро метелиця знов понесла тьмами їх, понесла їх поривами і враз побушувала так люто, що перетнула всі напрямки. … Лихоманила нерви і тьмарила свідомість.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

В нього меду тьма безбожна, Що не то що їсти можна, Але хоч купайся в нім!» « … Тут у війтовім будинку Мишей тьменна тьма, мій синку, І близенько нам іти!» « … Поглядіть-ко, Тут в ставку їх тьма на дні!» « … Підлих справок твоїх – тьма, Ну, скажи, там при криниці Чи була вина Вовчиці, Чи твоя лиш злість сама?

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Знов крок один вперед ступило всім нам дорогеє діло, і хоть збільшився людовладців гнет, ми дальший крок підем робити сміло, і як гора не спинить вихру лет, не спинить тьма, щоб світло не зоріло, так гніт, надсилля ані самоволи бойців за волю не зжене із поля. … А недоля й тьма все росте й росте.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Posted on by / 0 Comment

Розділ XVI Почав накрапати холодний дощ, і тьмаві вуличні ліхтарі з мертвотною понурістю прозирали крізь мжичку. … Різке світло газових ріжків на стінах тьмарили й викривлювали дзеркала навпроти, загиджені мухами. … Ці скорчені руки й ноги, порозкривані роти, невидющо втуплені тьмаві зіниці — наче заворожували його.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Вона забрала свою руку від нього, йшла тепер поряд, пальтечко тьмаво біліло в темряві. … Але давня повага моя… Родим мовчки виносив йому шмат срібла, кидав зневажливо, Ситник ловив його, виважував на долоні, і Сивоок щораз більше переконувався, що поважає той зовсім не діда, а оті шматки тьмаво-білого металу.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Тьма велика заповнила б цей світ, і не було б їй ні кінця ні краю. … Хоч очі його звикли до темряви, після того, як гасив він скіпку, тьма гостро наступала на нього, і відчував він тоді розпач. … –  Я знаю, ви тьма! … Тьма відступила в кутки, а він довго сидів непорушний у жовтому світляному колі.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Тоді було море – гори ворожої води, тьма таємничих чужих просторів, наповнених загадковістю, грізно й вороже притулених до звичного світу землі. … – кричали чабани-болгари голосами втомлено-тьмавими, а Настасі вчувалося, ніби то глибоко в її грудях лунає чиясь пересторога: «Стій!