Skip to content Як вона зросла, то сонце світлом тьмарила своїм. …
Нині ж блиск, що сонце тьмарив, закотивсь для мене, зник!…» …
Став бридкий мені світанок, полюбилась ночі тьма. …
Цар в усім риштунку тьмарив вроду сонячну безкраю,- Він радів, що я, прийшовши, перед ним красою сяю. …
«Сонце йде – нам тьма судилась»,- В очах стоїть жовта тьма. …
Густа, шарудлива тьма, в якій кров іще непокійніше починає шугати, обіймає його. …
В очах стоїть миготлива зелено-червона тьма апарата. …
Труда гасить лампу, настає густа, тепла, затихла тьма. …
От тобі пам'ятник маєш: розбій, грабіж, насильство, ледарство, бруд, тьма, розпуста, звіряче життя. Раптом за полками Ярополка почувся крик воїв, їм у спину вдарила якась невідома сила, з лісів і кущів обох берегів виривалась тьма людей, багато їх кинулось у води Дніпра й попливло до лодій. …
– І самі їздимо, і гостей у Києві тьма. …
Їй важко, невимовне важко, але що вона – смердянка, убога черниця, жінка, яких множество, тьма… Темна сила ревнощів, та сама сила, що клекотіла в його дідах і прадідах, що з кіллям гасала ночами по сільських вулицях, розламувала тини, носила ворота на плечах, вона ж, прокидаючись, підіймалася і в ньому, паморочила свідомість, розпалювала й тьмарила мозок. …
Тьма і вогонь.