Skip to content
Доктор філософії зовсім охляв, ноги у нього склалися, мов у коника-стрибунця, він сів, скулившись, на дно шахти і заплющив очі, зімкнув прозорі, як тютюновий папір, повіки, дихав знесилено, ніби раптово опинився на великій стратосферній висоті.
