УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment Елстед здогадався, що невідомі створіння відрізали линву й тепер пересуваються по морському дну, тягнучи його за собою.
ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака Posted on by / 0 Comment Ледве тягнучи ноги, коли дичини не було, обпалені пекучим сонячним промінням, скорочуючи переходи в міру того, як зменшувалися сили, вони мужньо прямували на північ, день за днем, крок за кроком, незважаючи на втому, спрагу, голод.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Діти встали, і коли їх тато переступив через поріг, тягнучи добутки, то менші радісно викрикнули і кинулися до нього: Андрійко обхопив і не відходить, а Оленка взяла лікоть тата міцно в обидві руки, зчепивши пальці, аж повисла, мов грушка з гілки.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment Тягнучи за собою снасть, ми пропливли понад берегом озера аж за Стрезу, а тоді повернули назад.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Більбо хутенько перебіг на інше місце, але тим часом кілька павуків відбігло в різні куточки галявини, де вони жили, і вже обсновували галявину, тягнучи павутини від дерева до дерева.
Педіатрична хірургія. Вибрані лекції. Навчальний посібник Posted on by / 0 Comment При запаленні поліпа чи натягненні його ніжки випорожнення частішають, з’являється біль у промежині, унизу живота, у попереково-крижовій ділянці; біль тягнучий, частіше під час або після дефекації.
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment Тому, що кожен другий марить „елітою“, не тягнучи навіть на „інтеліґента“ в лапках.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment …глибокі кювети, чи думали вони тоді, для скількох нещасних людей стануть одного дня ці придорожні канави місцем рятунку, скільки поранених проповзатиме тут, із стогоном тягнучи в тил свої скалічені ноги, перебиті руки, обгорілі, пошматовані, стікаючі кров’ю тіла?
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Але чорноока схопила його за руку і, тягнучи за собою приятельку, гукнула: –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Хазяйка висунулась з свого гнiздечка й навiть встала назустрiч Кованьковi, тягнучи за собою ангорську шаль, неначе легенькi крила, щиро й з осмiхом привiталась з ним i посадовила його поруч з собою.
