Результати пошуку слова: Тяг
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені
Щось тягло прочанина до цих анклавів, оточених гарячковою млостю липня. … Важка і товста, вона тягнула на п'ятдесят грошей сріблом. … Скільки сягав погляд, тяглося одноманітне, всіяне пласким камінням, гірське плато. … зробила великі очі Марципанова Акробатка, беручи прочанина за руку і тягнучи за собою.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Тому вона непомітно вивільнила праву руку з-під смертельно-зимного тягаря, що навалився на неї, й насліпо потяглася до штори праворуч від дзеркала, щоб відігнати його бризками денного світла. … Пепа піймав її за руку, що саме тяглася над столом до кавника, і присвиснувши вигукнув чи замалим не вигикнув: –
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ
— Тягніть, пани-брати, сюди колоду! … — Тягніть всіх живцем у двері! … Тисячі возів тяглися кількома шляхами позаду того й другого війська. … З півгодини тягся вже цей завзятий герць. … Вже півгодини тяглося бойовище, і хто його знає, на чому б воно скінчилося, коли б на поміч Чорноті не наскочили Богун та Нечай.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари
Під час цієї війни загинули Стенові батько та матір, залишивши його, шістнадцятирічного юнака, з важким тягарем князівської влади на плечах та малою сестричкою на руках. … Ти знаєш: я ніколи не уникав відповідальності, але такий величезний тягар лякає мене. … Від порталу тяглося понад п’ять тисяч „ниток“.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО
І так тебе тягне у цей світ, як би там не було часом страшно, часом холодно і непривітно… … За хвилину хто тягнув до своєї хатки-купи величезну билину, хто жука, а хто котив з-під землі на сонечко білі кульки, в яких сиділи малі мурашата. … Росло на нашій землі, тягнулося до чистого неба і мріяло: –
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ
До тата Даруся йде тільки серединою вулиці, їдуть машини, йдуть фіри, тягнуться люди – Даруся знає своє: вона по дорозі до тата – княжна. … Даруся не могла пити гіркі настої – ні світ ні зоря сама тягнула маму до ріки – і вони тихенько дріботіли уздовж берега аж до оцього, старого тепер, млина, а потім вертали назад.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)
Він паленів від сорому, згадуючи, як Бумбарасов тягнув його, мов паршиве кошеня, а потім при всіх давав потиличники, приказуючи: «Дурень! … Як довго тягнуться сьогодні уроки! … Що вона там тягне? … Щось тягло його сюди нестримно, як тягне, подейкують, злодія на місце злочину. … Але чогось саме до Аллочки вона весь час тягнулася.