БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Старший син вождя Лупу спокійно дістав стрілу й поклав її на тятиву лука.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Не встиг Фродо опам’ятатися, як три тятиви водночас натягнулися, три гобітанських стріли проспівали – і Грим Гадючий Язик мертвий упав додолу.
Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ Posted on by / 0 Comment Старовинна метальна ручна зброя, що має форму лука з механізмом для натягування тятиви, самостріл.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Кукудзі дивився лише на білі промені струн, та, як тільки Катині пальці торкнулися їх, добуваючи з дерева і густого мерехту сталевої тятиви чистий дзвін падучої роси, Тонако здригнувся й завмер, уявляючи собі народження дня.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Хай почують всі, що пише охоронець супокою: Ось пишу слова напутні я вам власною рукою,- На короткий час рушаю, знехтувавши тут гульбою, Склавши клопіт про поживу лиш на лука з тятивою.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Тож Ходя швидко змикитив, як бути: вирізав підходящу свидину, випарив її, вигнув дугою, із доброї сириці натягнув тятиву, а потім наробив таких стріл, що можна було йти не тільки на полювання, а прямо в бій, –
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Павло на ходу щось палко говорив і розмахував руками, Олекса ж наздоганяв його широкими кроками, і збоку вони досить кумедно виглядали: один – високий, розмашистий, другий – куций, прудкий і напружений, як тятива.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Він надміру натягнув тятиву, зужив на це всю силу і ось лежить плазом.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Здавалося, ніби тятива тріснула в мить найбільшого натягу, коли стріла мала от-от покинути її.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Світ мені розвиднівся; так, посеред цього світу сидів на стільці й покурював цигарку майор Василенко, а збоку, немовби зачаївся в засідці, стріляв у мене окулярами Сергеев, та я їх уже не боявся, я тільки був наструнений, як тятива, і готовий відбиватися від підступного удару.
