Результати пошуку слова: Тік-тік

Треба звідси тікати. … „Треба якнайшвидше звідси тікати!” – … Гу-гу-гу… Трісь-трісь-трісь… Незвичайний гугіт… Як тільки вона це подумала, їй зробилося страшно і захотілося тікати.Та нараз темрява розвіялась. … І я тікав разом з нею, та від чого – не знаю. … Перебираючись з одного місця на інше, вона тікала від одного смутку до іншого.

Побачивши, як Левантина втекла з танців, і знаючи, що в неї в дворі нікого немає, він пішов до себе на тік, з току перескочив у свій садок, а з свого садка в Струків,— чи не побачить там дівчину. … Хотіла вже тікати, але він придержав її за рукав: — … Одначе цього разу ще не зважився сперечатися з батьком і пішов на тік.

Дмитро, вплівши правицю в тугий сніп, знайшов ногою роздвоєння війя і скочив на тік. … ставить ноги на верхній щабель, проворно, по-дівочому, спускається на тік. … Той тиждень у Данька, потім три дні в Денисенка, а це до Сафрона перейшов, та прийдеться тікати. … Хто жити хоче — в село тікай.

— Слухайте, чому вони не тікають? … Вони не тікають? … Чого ж їм тікати? … Тікаю. … — Тікай! … — Хлопчику мій, я тікав уже од них в підштаниках у вісімнадцятому році. … Царя захищав, не тікав! … — Тікай, Миколо, — … Наш талан… Микола вискочив з клуні, збивши з ніг єфрейтора ударом кулака, і кинувсь тікати городами.

Тепер біля їхніх правиць стояло по білій філіжанці, і оточував їх срібно-синій сутінок – тік на них, як те ж таки молоко. … Бухали зі столу й тікали, тарабанячи лапками. … Пахло від нього шкірою, тютюном, а часом і горілкою, але тік від його важкуватого, майже чотирикутного тіла незбагненний струм.

Щоб же нам по нехоті чи по недбалості своїй та не вскочити в біду, якої при бажанні можна було б так чи сяк уникнути, думка в мене така (не знаю, чи ви на те пристанете), що треба нам, як єсть, відсіль тікати, як то й раніш люди робили і зараз роблять. … Добре сказано, Діонею, будемо жити весело, не чого ж тікали ми од смутку.

Дівчина відмахувалася від неї, викручувалася, тікала – все одно Діана легко наздоганяла її скрізь, радісно гавкала, лагідно і обережно хапала за руки зубами, випускала і знову хапала, граючись з Лідою. … Хіба вони тікали? … Сірий звірок, поклавши довгі вуха на спину, тікав до лісу великими й нерівними стрибками.

На образі Ілія тікав на небо на страшних баских конях з огнистими червоними гривами. … – Тікайте, мамо, бо нас видно знадвору,– сказала Опися. … – Тікай, дочко, бо він близько вже, вглядить,– сказала мати, одвертаючи плечі, але не лице. … Сміливість Олесі, привітність Терлецької одбили в його охоту тікати в пасіку та в чорнобиль.

Я не тікав від них, бо куди б я, нещасний, утік, коли на кожній стежці чигав на мене жах, а в тім каналі воля тримала мене за ноги. … Побитий, закривавлений, а найбільше переляканий, бідар якусь мить посидів на піску, потім протер очі і раптом, зірвавшись на ноги, кинувся тікати до шляху, голосячи: –

Та й хто зупинить нажаханих людей, що тікають з поля бою? … Орда тікала на Оржицю, а звідти полями – до Яблуневого. … Покрівля продірявилась так, що коли йде дощ, то ми промокаємо до кісток або тікаємо до сусідів! … В першу мить він хотів вириватися, тікати, але зразу ж збагнув, що на втечу нема ніякої надії.