Олекса Кобець – Записки полоненого
І тількищо фургон од’їхав од села стільки, щоб його не влучила жодна з куль, тількищо серед села, якраз навпроти хати, де містилися ми, самокатчики, з’явилося кілька рот нашого полку, що для чогось пересувалися густою лавою на другий край села – як сталося щось зовсім незрозуміле, принаймні, на перші хвилини.