Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник
Тільки листочки розлітаються! … Це я тоді тільки лейтенанта одержав. … Вона так нічого й не зрозуміла, все тринділа і на суді, і не слідстві: «А до чого тут я?» Той ревнивий бідолаха «вишки» не заробив, бо в ті роки її тільки «ворогам народу» давали. … Хоча не тільки у мене враження таке, що їх нарізно топили.