Ольга Кобилянська – Через кладку
і через те став я поза моїм урядом[1] маломовним, а товариші й колеги зробили з мене чудака! … Воно має в собі щось успокоююче, щось поетичне, добре. … Звідти можна було дістатися скоріше на другий бік. … відповів щиро, схиливши по свойому звичаєві головку в один бік. … мали ми через .воду переходити на другий бік.