Формування інституту інших кримінально-правових заходів в епоху премомодерну : на артефактах українского права Posted on by / 0 Comment Дика віра сплачувалась у всіх випадках, коли на землях громади встановлювався факти вчинення вбивства за умови, що винна сторона не була встановлена.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Між бур'янами ввижався дід з каменюкою і ніби шелестів шепотом крізь тишу: «Тут не ходи, бо заріжуть!» Як звірик, став хлопець чуткий до шумів і від кожного тупоту чужих кроків потихеньку віддалявся в хащі, уникаючи всіх.
ВИШНЯ Остап – Чукрен та чухраїнцi Posted on by / 0 Comment Узялися дуже ретельно… А потім за щось завелись, зразу за голоблі (була в них така зброя, на манір лицарських середньовічних списів), та як ізчепились полемізувати… Полемізували, аж дивляться – у всіх кров тече… Тоді повставали й стогнуть: –
Яскраві сторінки співпраці зі школами України Posted on by / 0 Comment Багато адреналіну у вчителів, батьків та всіх присутніх. … Слід зазначити, що підготовка до кожного з Інтернет-уроків, а їх було чотири, потребувала інтеграції всіх учасників, спільної пошукової роботи учнів різних вікових груп та вчителів-предметників.
Кашею чи кашою як правильно? на/у каші, на/у кашах Діти задоволені кашею Ми нагодуємо всіх смачною кашею У дитячому садочку годують кашею Неправильно Кашою
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment — Так чого ж ти йдеш у Моринці? … промовили чумаки, і хлопець побіг собі з Богом у село. … А братія моя по науці, “аки овци од вовка розсипашася”, так і вони від нового дяка стихарного, “зане пяниця бі, паче всіх пяниць на світі”. … Господар подивився їй услід і самозадоволено всміхнувся.
Тарас Шевченко – Гайдамаки Posted on by / 0 Comment нуте, діти!» І діти майнули По горищах, по коморах, По льохах, усюди; Всіх уклали, все забрали.
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши Posted on by / 0 Comment Я тримаюсь всіх!» Ще раз умри, «Просвіто», –
Журнал Сучасність 1961 – 1991 Posted on by / 0 Comment всіх помилуй, усіх потіш, усіх порадуй, творячи їм тілесну і душевну ра¬ дість.
