СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment Увесь вік він тільки й робив, що витруював із себе своє українство, користувався російською мовою, засвоївши її акцент. … Я і вжив у виразі крик крикуна в пустині слово пустиня, щоб бодай цим словом прив'язати увесь вираз до церковнослов'янського оригіналу глас вопіющого в пустині.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Я своїми руками тонкими Світ увесь обіймала. … Вона прислухалася до хрипкого, натужного дихання батька й думала просте; що все-таки треба зачинитися, ніби це могло захистити їх від червоного мороку, в якому потонув увесь світ.
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Увесь двір знав, що Ніна була природним техніком. … А квітчастий килим перед ліжком був увесь усіяний лушпинням.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Потім якось увесь обм’як, тіло забила дрібна дріж. … У ванній з синіми смішними дель-фінами на кахлі вона поставила ароматних свічок, цілих десять штук, увесь річний запас, налила піни, насипала ароматних солей і від-котилася у світ, тільки їй знайомий.
ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ Posted on by / 0 Comment Однак, увесь Хуст знав про її злочини.
АЗІМОВ Айзек – Я, робот Posted on by / 0 Comment Пауелл знічев’я гортав аркуші, щось бурмочучи під ніс, аж ось його затуманений погляд спинився на тоненькій червоній лінії, що тремтливо тяглася через увесь графік. … Це були місцеві вибори, але за ними стежив увесь світ.
Петро Немировський – ВБИВСТВО НА ЕММОНС АВЕНЮ Posted on by / 0 Comment Увесь жах полягав у тому, що його герой був живим, реальним.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Він обійшов увесь ряд і, зупинившись коло одного з продавців, запитав, де піймали його молюсків. … Один батальйон виб’ють увесь до ноги, та й від решти трьох майже нічого не лишиться.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Немає в неї слів!» Це сказала, і відразу я увесь запломенів. … Я, зненавидівши сина, дім увесь,- самотня плачу; Як не сплю – про неї мрію, а вві сні її лиш бачу.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment – запитав він нарешті відверто, коли ми поїли, і, скидавши увесь посуд та порожні бляшанки в раковину під стіною, знову сів у крісло. … Тільки тепер я міг охопити його поглядом геть увесь.
