Григір ТЮТЮННИК – Вир
При цій думці кров ударила йому в голову, і він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі заливає його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів. … роздумував Тимко, вкладаючись, і скоро захріп, удаючи із себе сплячого. … Вслід йому гарячим молотом ударив у серце повний жалю і розпуки крик Орисі.