ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини
Село, ще восени обібране фашистами, голодувало, жило на самій картоплі. … Відходила повінь – люди поверталися до своїх домівок, топили печі, просушували житла. … Тут уже надія на Юрка та Вовку. … Він уже був у палаці, пив каву з Маєром. … тут уже нас ніхто не знайде, сам Гітлер до нас не добереться. … – Так уже й втопить, –