Результати пошуку слова: Уже

Уже рука не вдержить булави. … Уже ж було тіль-тіль до перемоги! … Вона була близька уже, близька! … якщо побіг, то він уже біжить. … ЦІ УЖЕ ВСТЕРЕЖУТЬ. … А на возах – старі, уже як мертві, обличчями до неба, горілиць. … Лише оця фортеця ще стоїть нездвижно, бо вона уже руїна. … А мені вони уже – як призьба для угрівку.

Один із пожежників – Гай Монтег – починає замислюватися над тим, що він чинить, і ось уже він ховає за пазуху, як найдорогоціннішу святиню, приречені на вогняну смерть книжки. … Монтег знав, що йому загрожує, коли ного викриють, але остаточний вибір він уже зробив раз і назавжди.

Тарзан розчув лише декілька слів: “Якщо закричить, души її, доки вона…” Але цих слів було досить, щоб у нього спалахнула жадоба пригоди, і він уже не спускав з негідників погляду. … Щойно ущух її перших крик, як Тарзан уже мчав на допомогу сходами й темними коридорами. … – Що ж, врешті, Париж не такий уже й великий”.

Уже по всьому? … Уже кілька разів мене рятувала. … Досить і того, що варто мені залишити на тарілці недбало обгризені курячі кістки, як він уже заводить промову про населення Північної Кореї, що голодає. … Ледве поглинала сухарик, як уже лічила секунди до наступної перекуски. … Як уже падати, то до дна.

Видно, уже здогадався що падре в сутані був не з кращих людей республіки. … А капітан уже провадив далі. … – В голосі капітана тепер уже звучала похмура урочистість, немов він говорив про щось пережите ним самим. …  Про порятунок уже не могло бути й мови, – … – Третій місяць уже горить.

всі свистки висвистів уже, а нас звідси ніколи не висюрчить! … А як уже щиросердно признатися, я не полюбляю весільних торжеств. … Біля неї, значить, виробничі засоби: два підситки – в одній недране, а в другім – уже дране пір’я. …  Їдеш уже, синочку, скоро. … А я там уже собі й знайомих познав: буде де й переднювати, й переночувати.

гаразд, хоч спиш уже без транквiлiзаторiв, i отi страшнi приступи сухої блювоти, якi змагали були ночами, нагадують про себе хiба як, чистячи зуби, заглибоко засовуєш щiтку – коротким нудотним вивертом, несвiдомою клiтинною пам’яттю про власне тупе улягання негайним, вiд першої хвилини, –

Ще кілька хвилин, і було б уже пізно. … Генерал Браддок уже наступає, і вся французька пишнота скоро полетить з долини Огайо. … Люди застерігали його, але фурман загорлав: «Або перейду, або провалюсь у пекло»; а за хвилинку він і справді був уже в «пеклі». « … Георг уже видивив очі.

Пожаліла Христина сирітку, не вважаючи на те, що через ту сирітку у неї одняли й сина, й чоловіка… Пожаліла безвинне немовлятко і, замість помсти, покохала свою годованку всім серцем, так що через рік уже боялася, коли б не одняли Галю од її лона, а її саму не послали б з замку на село.

З монотонного шелесту кукурудзиння за стіною, з пошкрябування лопати – видко, Левадиха розчищала замети – щось немовби нашіптувало: «Він уже близько, от-от появиться». … Я знемігся, чекаючи, бо Він уже вічність стояв наді мною. … Ви потюпали розмоклою дорогою, і дома на вас уже не лишилося сухого рубчика.